Надія Кокаєва родом із селища Шахтарське, що нині під окупацією. Сьогодні живе у Вінниці й працює вчителькою початкових класів та інформатики у Великоновосілківській гімназії.

За 10 років у професії вона стала не просто вчителькою, а світлом для дітей у темні часи. Її уроки – це простір турботи, підтримки та надії. З початком повномасштабної війни швидко адаптувала навчання до онлайн-реальності та зробила уроки джерелом натхнення.

Надія постійно ініціює проєкти, що об’єднують дітей, батьків і громаду, допомагає переселенцям адаптуватися, створює атмосферу прийняття та довіри. Її сила – у щирості, відкритості до нового й невтомному бажанні вчитися та ділитися знаннями.

Особливе місце в її житті займає родина. Разом із чоловіком і донькою вони беруть участь у благодійних ярмарках у садочку, готують смаколики, а зібрані кошти передають на підтримку ЗСУ. Це не просто допомога – це родинна справа, поклик серця.

Надія Кокаєва – це приклад того, як одна людина може змінити не лише долю дитини, а й цілої громади. Попри втрату дому, тривоги війни та виклики – вона не зупиняється. Бо кожна дитяча усмішка для неї – це сигнал іти далі.

Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.lu/kyvqky