У часи, коли війна випробовує кожного з нас, особливо яскраво видно людей, чиє життя стає прикладом сили, стійкості та любові до України. Однією з таких постатей є Ірина Гальперіна – жінка, яка об’єднує навколо себе людей, проєкти й надії.

Ще до війни вона була серцем села Республіка Маріупольського району Нікольської громади, працюючи заступником директора з виховної роботи. За відданість Україні у 2021 році отримала орден «Берегиня України» та Почесну грамоту від третього Президента Віктора Ющенка. Після початку повномасштабного вторгнення вимушено виїхала з родиною, але, навіть залишивши рідний дім, не залишила свою справу – підтримку дітей, колег і громади.

Сьогодні Ірина виконує обов’язки директора Республіканської школи та ініціює важливі культурні й соціальні проєкти. Саме завдяки їй з’явилися збірка поезії «Душа в поетичних рядках», книга пам’яті «Були, є і будемо», музейна кімната героїв громади на базі Центру Життєстійкості Нікольської громади у Києві.

У 2025 році разом з командою вона реалізувала проєкт «Жінки громади під час війни» – 25 історій сили й незламності. Зараз Ірина працює над новим виданням книги «Боремося за право БУТИ», збираючи свідчення військових, звільнених з полону, та волонтерів.

Ірина є учасницею мистецьких акцій і фестивалів, дипломанткою літературного конкурсу, а ще – берегинею пам’яті свого рідного краю. Вона мріє про нові проєкти для дітей і дорослих, про відновлення миру й про той день, коли в кожній українській оселі знову пануватимуть радість і спокій.

Її історія – це доказ того, що любов до людей і рідної землі може перемагати страх, біль і навіть війну.

Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.lt/pgpsal