Два роки тому шестирічний Давид* уперше прийшов до дитячого простору. Він був дуже енергійним та активним хлопчиком, але водночас сором’язливим. Йому було непросто знайомитися з іншими дітьми, взаємодіяти в групі та домовлятися. Бували ситуації, коли емоції ставали сильнішими за нього: Давид* міг кинути іграшку або не одразу відреагувати на звернення дорослого.

Та з кожним відвідуванням він поступово розкривався. Давид* із задоволенням брав участь у різних активностях. Особливо йому подобалося конструювати з LEGO та створювати власні вироби. У нього завжди було багато фантазії та цікавих ідей.

А ще хлопчик дуже любить літаки. Йому подобаються і звичайні іграшкові літаки, і паперові, які він може зробити сам. Давид* також часто дивиться мультфільми англійською мовою, тому деякі слова з мультфільмів уже використовує у повсякденному житті.

Фасилітатори побачили за сором’язливістю та емоційністю хлопчика його сильні сторони – цікавість, творчість, енергію та бажання пізнавати нове.

          «Давид не одразу відкрився. Але коли він почав регулярно приходити, ми побачили, скільки в ньому цікавості, фантазії та бажання щось створювати. Він поступово став упевненіше почуватися серед інших дітей»,– розповідає фасилітаторка дитячого простору м. Ізюм.

Свій шлях у дитячому просторі Давид* починав у молодшій групі. Там він разом з іншими дітьми вчився взаємодіяти, ділитися, домовлятися та дотримуватися правил. Сьогодні хлопчик вже першокласник і відвідує старшу групу. Він має друзів, бере участь у спільних активностях, уміє ділитися простором і ресурсами та домовлятися з однолітками. Раніше такі ситуації давалися йому складніше.

Зміни помічають і батьки.

 «Для нас дуже помітно, як він змінився за цей час. Йому стало набагато легше бути серед інших дітей і знаходити з ними спільну мову», – говорить мама хлопчика.

Давид* із задоволенням бере участь у рухливих іграх та активностях, де потрібно взаємодіяти з іншими. Він став краще працювати в команді та впевненіше почувається у групі.

Важливо, що підтримку отримував не лише Давид*. Його батьки брали участь у програмі «Безпечні сім’ї», а родина перебувала під соціальним супроводом. Така комплексна підтримка допомагала сім’ї краще взаємодіяти та підтримувати розвиток дитини.

Історія Давида* доводить, що зміни не відбуваються за один день. Дитині потрібні час, регулярність і простір, у якому можна поступово відкриватися, пробувати, помилятися та вчитися взаємодіяти з іншими. Саме маленькі кроки з часом стають великими змінами.

Заходи з психосоціальної підтримки дітей на деокупованих територіях проводяться БФ «Слов’янське серце» у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Save the Children (Врятуймо дітей)@Save the Children in Ukraine за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю БФ «Слов’янське серце» і жодним чином не може тлумачитися як відображення поглядів Європейського Союзу.

*-ім’я змінено