У одному з сел на Харківщині остання зустріч програми «Безпечні сім’ї»вже позаду.

Спочатку на зустрічах було багато руху: діти гралися, батьки долучалися до ігор, разом виконували завдання, сміялися, іноді сперечалися, потім домовлялися. А згодом наставала тиша, коли потрібно було зупинитися й поговорити про те, що подобається, що засмучує, що іноді важко сказати вдома.

У спільних вправах батьки й діти опинялися в незвичних ситуаціях: треба було почути думку одне одного, домовитися, підтримати, попросити про допомогу. І поступово ставало помітно, що за звичайними словами «все нормально» часто ховається набагато більше.

Дитина могла розповісти те, про що раніше мовчала. Батьки не поспішали давати пораду, а просто вчилися слухати та бачити свою дитину зовсім з іншого боку: не за домашніми справами, оцінками чи поведінкою, а такою, якою вона є.

Саме з таких моментів і складалася програма «Безпечні сім’ї» – не з лекцій про те, як бути «правильними» батьками, а з живого спілкування, спільних справ і можливості побути поруч.

А останню зустріч завершили солодким столом. Діти та батьки разом з командою дитячого простору м. Ізюм ще довго спілкувалися, згадували заняття й ділилися тим, що їм найбільше запам’яталося.

І, мабуть, найкраще про ці зустрічі говорять самі учасники\ці:

 «Тепер я намагаюсь спочатку вислухати, а вже потім щось говорити».

 «Ми вдома почали більше розмовляти».

 «Мені сподобалося, що тут у нас була можливість побути разом».

Іноді для того, щоб стати ближчими, не потрібно нічого особливого. Потрібен час, спільна справа і можливість справді почути одне одного.

Заходи з психосоціальної підтримки дітей на деокупованих територіях проводяться БФ «Слов’янське серце» у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Save the Children (Врятуймо дітей)@Save the Children in Ukraine за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю БФ «Слов’янське серце» і жодним чином не може тлумачитися як відображення поглядів Європейського Союзу.